М'ясна промисловість Вінниччини: основні тенденції та перспективи

Размещено на http://www.allbest.ru/

ННЦ "Інститут аграрної економіки"

М'ЯСНА ПРОМИСЛОВІСТЬ ВІННИЧЧИНИ: ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Білоконь Т. М., к.е.н.

Досліджено основні тенденції розвитку м'ясної промисловості Вінниччини та перспективи підвищення конкурентоспроможності м'ясопереробних підприємств.

Характерною тенденцією розвитку аграрного сектора України на сучасному етапі є формування інтеграційних об'єднань та нарощення концентрації капіталу як форми забезпечення конкурентоспроможності агропромислового виробництва. Не виключенням стала і м'ясна промисловість, проблеми розвитку та ефективного функціонування якої досліджується в наукових працях М. В. Гладія, Б. В. Данилова, О. І. Драган, В. Ємцева, О. В. Мазуренко, В.Я. Месель-Веселяка та інших. Разом з тим існує потреба в поглибленому дослідженні регіональних особливостей цих процесів.

Аналіз конкурентоспроможності підприємств м'ясної промисловості України свідчить про низький її рівень на більшості з них, що обумовлено обмеженістю сировинних, фінансових і технічних ресурсів, низьким рівнем якості менеджменту, організації виробництва, нормування праці та обліку витрат, низькою купівельною спроможністю населення при формуванні високих цін на м'ясо та м'ясопродукти. Дослідженням [1] встановлено, що у нинішніх умовах основними ризиками у м'ясній галузі залишаються відчутний дефіцит сировини та високий рівень конкуренції за неї серед переробних підприємств, а також висока залежність рівня цін, з одного боку від ситуації на світових ринках сільськогосподарської продукції, а з іншого - від купівельної платоспроможності населення. Стратегічним напрямом підвищення конкурентоспроможності м'ясопродуктового підкомплексу може стати, разом з розвитком малих форм організації сільськогосподарського підприємництва, інтеграція товаровиробників, що беруть участь в єдиному технологічному процесі, - виробництво кормів, вирощування, відгодівля, переробка і реалізація кінцевого продукту, фінансові структури на основі їх спільного кінцевого економічного інтересу.

М'ясна промисловість Вінниччини в 2011 р. налічувала 94 підприємства, які займались виробництвом м'яса та м'ясопродуктів. Разом з тим вісім найпотужніших м'ясопереробних підприємств Вінницької області забезпечували в 2010 р. - 74,9 %, а в 2011 р. - 85 % обсягу реалізованого м'яса та м'ясопродуктів в регіоні. Основними виробниками промислової м'ясної продукції є ПАТ "Барський птахокомбінат", ПАТ "Козятинський м'ясокомбінат", ПАТ "Тростянецький м'ясокомбінат", ПП "Авача", ТОВ "Літинський м'ясокомбінат", ТОВ "Ковінько-ковбаси", ТОВ "Вінницько-хуторянський м'ясопереробний комбінат", ТОВ "Тульчинм'ясо".

Структуру виробленої в області продукції м'ясної промисловості в 2011 р. складає яловичина і телятина (36,2 %), м'ясо і субпродукти харчові свійської птиці (23,6 %), ковбасні вироби (12,9 %), м'ясні напівфабрикати (12,7 %), свинина (8,9 %) (табл. 1). Вінницька область займає лідируючі позиції з промислового виробництва яловичини і телятини, частка якого в загальнодержавному виробництві в 2004-2010 рр. коливалась в межах 8,9-15,0 %, а в 2011 р. склала 20,6%. Не зважаючи на щорічне скорочення обсягів виробництва яловичини і телятини в Україні, Вінниччина в 2009-2011 рр. демонструвала позитивну динаміку. Разом з тим значно скоротилась кількість підприємств - виробників яловичини, а також ковбасних виробів переважно за рахунок майже дворазового зменшення кількості малих підприємств (особливо малих, підсобних виробництв).

Протягом 2004-2011 рр. відбулось зростання обсягів виробництва м'яса свійської птиці в 6,2 рази та м'ясних напівфабрикатів в 2,8 разів на фоні відносно сталої кількості підприємств, які їх випускають.

Таким чином, на регіональному ринку м'ясної промисловості відбувається витіснення дрібного виробника, що є підтвердженням процесів консолідації та укрупнення виробництва.

Таблиця 1 м'ясний промисловість вінниччина конкурентоспроможність

Промислове виробництво м'яса та м'ясопродуктів у Вінницькій області

Аналіз фінансового стану восьми найпотужніших м'ясопереробних підприємств Вінницької області свідчить, що зі зростанням обсягів реалізації продукції зростає ефективність діяльності підприємств: підвищується рівень рентабельності операційної діяльності, продуктивність праці. Більш потужні підприємства характеризуються кращим забезпеченням обіговими коштами (коефіцієнт покриття), фінансуванням маркетингових заходів (частка витрат на збут у структурі операційних витрат підприємства), ширшими можливостями залучення кредитних ресурсів, зокрема довгострокових кредитів.

Разом з тим на більшості підприємств відсутній зв'язок між часткою витрат на збут та ефективністю виробництва, що вказує на низьку ефективність використання інструментів маркетингу, нерозвиненість механізмів стимулювання збуту, відсутність стратегії завоювання ринку. Між тим, як зазначають науковці [2, с. 198], управління діяльністю переробних підприємств має орієнтуватись на стратегічний маркетинг, що сприяє повному задоволенню потреб споживачів, стимулює розширення ринків збуту, підвищує якість та конкурентоздатність продукції.

Сучасні маркетингоорієнтовані м'ясопереробні підприємства активно проводять асортименту політику, впроваджують системи управління якістю, застосовують гнучку цінову політику, використовують різні форми і канали реалізації своєї продукції. Окремі переробні підприємства такі як ПАТ «Козятинський м'ясокомбінат», ТОВ «Літинський м'ясокомбінат», ТОВ "Ковінько-ковбаси", ПАТ «Птахокомбінат «Бершадський» створюють замкнений цикл виробництва та реалізації продукції шляхом інтеграції із сільськогосподарськими виробниками сировини та формування власної збутової мережі. Така вертикальна інтеграція дозволяє підприємствам м'ясної промисловості встановлювати контроль за джерелами сировинних ресурсів (сільськогосподарськими товаровиробниками) і таким чином вирішувати проблему забезпечення сировиною. Створення ж розгалуженої мережі фірмової роздрібної торгівлі забезпечує повний контроль над процесом реалізації продукції, сервісним обслуговуванням, якісними та ціновими параметрами і, як зазначає Драган О. І. [3, с. 178], дозволяє збільшити обсяги збуту за рахунок встановлення нижчих цін при застосуванні невисоких роздрібних націнок на продукцію, прискорення оборотності обігових коштів та зменшення дебіторської заборгованості. Окрім забезпечення цінової конкурентоспроможності товарів, наявність власної торговельної мережі стимулює попит за рахунок ефекту довіри споживача до якості м'ясної продукції «від виробника».

Результатом вертикальної інтеграції для сільськогосподарських підприємств м'ясопродуктового підкомплексу є стабільний попит на худобу та птицю, а також можливість збільшити частку у вартості кінцевого продукту. Основними формами співробітництва в умовах дефіциту сировинних ресурсів має стати закупівля підприємствами м'ясної галузі племінної худоби для підвищення ефективності виробництва постачальників, передача в лізинг сільськогосподарським підприємствам холодильного устаткування та забезпечення його обслуговування спеціальними підрозділами; перерахування частини прибутку на розвиток сировинної бази тощо [3, с. 177].

Отже, характерною тенденцією розвитку м'ясної промисловості Вінниччини є підвищення концентрації та активізація інтеграційних процесів. Аналіз діяльності м'ясопереробних підприємств виявив проблему низької ефективності маркетингу, що актуалізує необхідність розвитку вертикальної інтеграції як форми забезпечення конкурентоспроможності підприємств м'ясної галузі.

Література

1. Ємцев В. Конкурентне середовище та його вплив на розвиток м'ясопереробних підприємств / В. Ємцев // Продовольча індустрія АПК. 2012. № 6. С. 4-8.

2. Левків Г.Я., Петриняк У.Я. Формування стратегій маркетингу переробних підприємств АПК // Збірник наукових праць Таврійського агротехнологічного університету (економічні науки). 2010. № 9. С. 197?202.

3. Драган О. І. Корпоративні об'єднання підприємств у м'ясній промисловості // Вісник Східноєвропейського університету економіки і менеджменту. 2009. №2(6). С. 173?183.

Размещено на Allbest.ru